Розкажіть більш детально про асоціацію ACI EUROPE і взаємодію з українськими аеропортами.
– Ми є глобальною конфедерацією, що представляє аеропортову галузь у світі. Об’єднуючи 561 аеропорт в 54 країнах світу, ACI має представництва в Гонконгу, Панамі, Касабланці, Вашингтоні, Монреалі, Брюселі. Як ACI EUROPE ми є голосом європейських аеропортів. Тісно співпрацюємо з українськими аеропортами та професійними авіаційними асоціаціями країни. Ми є унікальним центром експертизи, на базі якого об’єднались понад 700 експертів та професіоналів аеропортової галузі. Вони представлені в наших комітетах і форумах. Ми співпрацюємо з урядами та європейськими установами. Зокрема, з Єврокомісією, Європейським парламентом, Європейською агенцією авіаційної безпеки (EASA), проектом SESAR, Європейською організацією по безпеці аеронавігації Eurocontrol, Міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO).
Якою є мета вашого нинішнього візиту до України?
– Ми продовжуємо підтримувати зв’язок з українськими аеропортами – членами асоціації (ACI) у ці складні часи. Наша подорож до Києва тривала понад 24 години, з них 17 годин – потягом із Варшави. Україна зараз перебуває у логістичній ізоляції через війну з Росією, та вирішальну роль могла б зіграти українська система повітряного транспорту. Ми добре усвідомлюємо цінність авіасполучення, тому нам необхідно разом з українською владою та представниками авіаційної галузі якнайшвидше знайти рішення, що дають змогу активувати безпечні транспортні коридори, знову відкрити український повітряний простір. Це й було метою нашого візиту до України.
З ким зустрічалися?
– Я мав низку зустрічей з представниками державної влади, зокрема з заступником міністром фінансів Олександром Кавою, представниками Мінекономіки, керівниками українських аеропортів та з делегацією від Асоціації аеропортів України. Була окрема поїздка до міжнародного аеропорту “Бориспіль”, де я мав можливість детально обговорити з Олексієм Дубревським (гендиректор аеропорту – ІФ-У) подальші спільні кроки щодо можливого відновлення роботи та на власні очі побачити стан аеропорту- його терміналів, зон видачі багажу та реєстрації пасажирів, зон очікування пасажирів та посадки у літак, пунктів контролю, перонів, іншої інфраструктури та обладнання. У аеропорту “Київ” ім. Ігоря Сікорського ми зустрілися з його керівництвом, де теж детально оглянули його стан.
Про що ви говорили з представниками уряду України?
– Головний меседж, який я хотів донести, – це те, що українські аеропорти є стратегічними активами держави і основою стабільного розвитку авіаційного сполучення в майбутньому. Допоки йде війна, критично важливо підтримувати експлуатаційну готовність аеропортів: зберігати кваліфікований персонал, досвід, обладнання. Досі найбільші аеропорти були самодостатніми в цьому питанні, проте зараз їх фінансові ресурси виснажилися. Наразі уряд має подумати над тим, як їх фінансово підтримати, оскільки аеропорти є важливою ланкою економічного відновлення країни.
Ключовим для нас є те, що приріст на 10% прямого повітряного сполучення в Європі конвертується в 0,5% збільшення ВВП на душу населення. В Україні в 2019 році економічний ефект авіаційного сполучення становив $10,4 млрд, або 7% ВВП. Галузь забезпечувала майже 1,2 млн робочих місць.
Є три важливі елементи, на яких базується розуміння надзвичайної важливості аеропортів і збереження авіаційної галузі в України. По-перше: географічне розташування країни на перехресті між Європою, яка має досить зрілий авіаційний ринок, і Близьким Сходом та Азією, де авіаційний ринок бурхливо розвивається. Друге: серед країн Європи Україна є країною з досить великим власним населенням (43,7 млн чоловік), отже, є великим авіаційним ринком за природою. Попри це показник схильності до польотів на проживання в Україні в 6-7 разів нижчий, ніж в середньому в ЄС. Тому ми вважаємо український ринок незрілим авіаційним ринком, який має феноменальний потенціал. Я думаю, що це один з найперспективніших ринків з точки зору потенціалу розвитку авіації після закінчення війни.
Якщо ми подивимося на ситуацію до пандемії і карантинних заходів, запроваджених через COVID, то побачимо, що українські аеропорти за темпами розвитку випереджали європейські. Між 2011 і 2019 рр. пасажиропотік в українських аеропортах зріс вдвічі, тоді як в європейських аеропортах в середньому на 38%. Після пандемії вони також відновлювалися швидше: в 2021 році пасажиропотік українських аеропортів був тільки на 33% менший, ніж до неї в 2019 році, тоді як в середньому показник в європейських аеропортах – на 64% нижче.
Говорячи про майбутнє української авіації, варто зважати на такий важливий чинник, як те, що близько 6 млн біженців, які виїхали через війну, захочуть повернутись додому або відвідати своїх близьких в країні. Нова українська діаспора, за нашими оцінками, сформує потужний, як ми називаємо його, VFR-трафік (Visiting Friend and Relatives) – відвідування друзів-родичів охопить не менш як 12 млн осіб. Без допомоги авіації залізничний транспорт не зможе впоратись з цим трафіком. Та й далеко не всі люди захочуть проводити 17-20 годин в потязі, якщо буде альтернатива набагато швидше дістатися літаком.
Ще один елемент, який робить авіацію стратегічною для майбутнього України, – це процес членства в ЄС. Будуть відбуватися процеси інтеграції економіки України з ЄС. З’являться нові торговельні зв’язки, а це створить нові економічні потреби та види діяльності, для підтримки яких буде потрібна авіація.
І, звичайно, для України також існує порядок денний щодо відновлення згуртованості країни з точки зору територіальної рівності. І тут авіація також має відігравати важливу роль.
Останнє, але не менш важливе – перезапуск туризму.
Зрештою коли ви подивитеся на все це, то зрозумієте: вочевидь аеропорти сьогодні і завтра відіграватимуть надзвичайно важливу роль. І це підводить мене до твердження, що ми не бачимо можливості відновлення України без повноцінно функціонуючих аеропортів.
Отже, що Україні потрібно зробити зараз? Переконатися, що вона зберігає в належному стані аеропорти, які не постраждали від російський атак, – це аеропорти в Києві, Львові. Тому що, якщо не зробити цього зараз, потім потрібно буде більше коштів і часу, аби повернути їх до роботи. І я підкреслюю: кошти, які витрачаються зараз на підтримку аеропортів у працездатному стані, набагато менші за ті, які потрібно буде витрачати в майбутньому. Ключовий меседж від ACI до українського уряду, який я озвучував під час зустрічей, полягав в наступному: ви маєте захистити українські аеропорти та забезпечити їхнє майбутнє. Тому що вони є стратегічними активами.
Перша віцепрем’єр-міністерка, міністерка економіки України Юлія Свириденко в інтерв’ю The Times заявила, що розвиток логістичної та транспортної інфраструктури і надалі залишатиметься ключовим елементом співпраці між Україною і США. Проте ми занепокоєні, і це повідомлення я теж передав, – наразі ми бачимо, що цей принцип застосовується в основному для судноплавства, автомобільних доріг, залізниць, але не для авіації і аеропортів. Ми відчуваємо, що авіація трохи, знаєте, не доглянута урядом. І це, вважаємо ми, ставить під загрозу майбутнє української економіки. Після війни країна матиме нові умови, нові ринкові реалії, в яких авіація стане важливою як ніколи.
Які ваші враження від відвідування аеропортів “Бориспіль” і “Київ”?
– Я був дуже вражений тим, що побачив: відданістю всього персоналу аеропортів, тим, як вони піклуються про обладнання. Завдяки цим зусиллям операційна готовність обох аеропортів перебуває на найвищому рівні – вони належно обслуговують приміщення та обладнання, утримують персонал. Досі аеропорти підтримували свої об’єкти і персонал за рахунок резервів, грошей, які вони мали раніше. Але нині ці гроші закінчилися, тому потрібно, щоб втрутився уряд. Ваші аеропорти підпадають під дію Плану ЄС-Україна у розмірі EUR50 млрд, їх втрата та подальша підготовка до операційної готовності обійдеться для України набагато дорожче, ніж їх підтримка під час війни. Це вплине на здатність країни до повноцінного відновлення.
Представники українського уряду, з якими вам вдалось поговорити, це розуміють?
– Думаю, що так. Сподіваюся на це. Ми підрахували, що вартість підтримки експлуатаційної готовності аеропортів в Україні становить близько EUR52 млн на рік. У грудні аеропорт “Бориспіль” отримав з бюджету близько EUR1,5 млн – цього вистачило тільки на виплату зарплат иперсоналу та сплати податків. Це дуже маленькі гроші. Їм потрібно набагато більше – на підтримку інфраструктури, обладнання. Найближчим часом Україна почне отримувати підтримку розміром EUR50 млрд, яка надходитиме за механізмом підтримки України шляхом створення фонду Ukrainian Facility, який протягом 2024-2027 рр. буде наповнюватись з бюджету Євросоюзу. ЄС не заперечує, щоб частина цих грошей пішла на аеропорти, проте остаточне рішення прийматиме уряд країни. Саме він вирішить, на які потреби спрямувати ці кошти. Я добре розумію, що на сьогодні пріоритет в Україні номер один – військові потреби. І це не підлягає сумніву. Але важливо, щоб частина з цих EUR50 млрд йшла на підтримку аеропортів, тому що це стратегічно важлива критична інфраструктура. І ми не можемо забувати про аеропорти, які зазнали руйнувань, зокрема про аеропорти Харкова та Запоріжжя. Вже зараз потрібно починати планувати, як повертати їх до життя.
Чи планує ACI створити для українських аеропортів фонд підтримки на кшталт Європейського фонду добровільної аеронавігаційної солідарності від Європейської організації з безпеки аеронавігації (EUROCONTROL)?
– Я би хотів, щоб у нас були на це гроші. Маю на увазі, що ACI не є державною організацією, ми не маємо доступу до державного або громадського фінансування. Ми отримуємо фінансування за рахунок того, що члени аеропорту платять за членство в нашій асоціації, і це невеликі гроші. Ми є неприбутковою організацією, тому не маємо можливості отримувати прибутки, які ммогли б потім розподілити, ви знаєте, на такі цілі. На відміну від нас, “Євроконтроль” – це державна організація, яка покладається на державне фінансування і має доступ до державного фінансування. Вони створили Європейський фонд добровільної аеронавігаційної солідарності для України. Ми не маємо такої можливості. Ми звернулися до “Євроконтролю” з проханням розглянути можливість розширення дію цього фонду на українські аеропорти. Але реакція досі не була позитивною. Вони наполягають, що мають підтримувати тільки провайдерів аеронавігаційних послуг. І це певною мірою дивно, адже, попри працездатну систему аеронавігаційних послуг, без аеропортів відновити польоти не можливо.
Яку підтримку ACI EUROPE надає українським аеропортам від початку повномасштабного вторгнення?
– Від самого початку, як розпочалася повномасштабна війна, ми підтримували дуже тісний зв’язок з нашими українськими членами. Перше, що ми зробили, – надали безкоштовне членство в організації, тому що розуміємо, в яких складних умовах вони перебувають. Також організували кампанію зі збору коштів, попросивши інші аеропорти виділити їх на підтримку України. Працювали в цьому напрямі з неприбутковою організацією Airlink, котра теж допомагає людям, які постраждали від війни в країні. Ця організація надає безкоштовний транспорт для переміщення. Отже, гроші, які ми зібрали, пішли в Airlink, щоб допомогти Україні. І це була одна з найуспішніших кампаній зі збору коштів – було зібрано майже EUR500 тис.
Для працівників українських аеропортів ми проводимо безкоштовне навчання на базі нашого навчального центру. І ми ініціювали дуже тісну взаємодію з інституціями ЄС та фінансовими установами, такими як Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, щоб поінформувати їх про ситуацію з українськими аеропортами та переконатися, що вони будуть включені до плану Україна-ЄС та до відповідних програм.
Заступник глави Офісу президента України Ростислав Шурма на панельній дискусії в Українському домі в Давосі розповів про значні зусилля України для відновлення авіасполучення з Києва та Львова. Проте частка її роботи в цьому питанні не більш ніж 20% – можливість відновлення авіасполучення залежить від рішень міжнародних партнерів, незалежних регуляторів, страхових компаній. Чи обговорювали ви з представниками уряду перспективи відкриття повітряного простору? Це на часі?
– Так, обговорювали, як можна відкрити частину повітряного простору для відновлення повітряного сполучення. Це має вирішальне значення не лише для аеропортів, а й в цілому для України, щоб покласти край ізоляції. Це був би потужний політичний сигнал. Для роботи в зонах військових дій існують певні процедури. Вони є в сфері контролю таких організацій, як ІКАО, EASA.
Думаю, що ми маємо неофіційний позитивний сигнал від EASA про те, що в Україні це потенційно можливо. Отже, потрібно досягти прогресу в цьому напрямі та зробити так, щоб це сталося.
ACI працює з EASA з цього питання?
– Ми підтримуємо зв’язок з EASA і обговорюємо з ними цю тему. Більше того, ми підштовхуємо EASA до прийняття відповідних рішень на користь України. рогре м’яч тут на українському боці. Уряд країни має підготувати й затвердити документ – NOTAM (Notice to Airman – повідомлення, що подається до авіаційної влади з метою попередження пілотів повітряних суден про потенційну небезпеку на маршруті польоту або в місці, яке може вплинути на політ. Може містити інформацію про створення, стан або зміну будь-якого авіаційного об’єкта, послуги, процедури або небезпеки, своєчасне знання про яку важливе для персоналу, що виконує польоти – ІФ-У). Розробити цей документ має Державна авіаційна служба України. Після цього буде рекомендація EASA європейським авіакомпаніям про те, що здійснювати у межах визначених повітряних коридорів польоти в Україні безпечно. Це дуже важливо – створити безпечні повітряні коридори. І говорив про це на зустрічах з представниками уряду. Створення безпечних повітряних коридорів є ключовим. Мені відомо, що Державна служба цивільної авіації України (ДАСУ) вже готує кейс з безпеки.
Думаю, що настав час підняти це питання на більш політичний рівень. І це було моїм ключовим повідомленням уряду, щоб переконатися, що це обговорюється зараз на рівні ЄС, на вищому політичному рівні.
На вашу думку – реально, що перші польоти в Україні почнуть виконуватися до кінця 2024 року?
– Я б на це сподівався. З високою вірогідністю думаю, що так. Попри військові ризики Україна не зупиняє потяги, а вони є дуже повільними на відміну від літаків. Проте всі чомусь вирішили, що авіація більш небезпечна. Це не зовсім правильно з точки зору оцінки ризиків. Тим більше, що є технології, як зробити польоти навіть в нинішніх умовах безпечними. Зокрема, потрібно переконатися, що система протиповітряної оборони розташована там, де вона має бути. Вирішити питання зі страховими компаніями. Потрібно видати NOTAM, як я казав. Цей крок має відбутися в координації з ЄС, насамперед з EASA. Ми обговорювали це протягом останніх місяців, досить довго, і я відчуваю, що технічно ми досягли значного прогресу. Думаю, нам потрібно наполягати, щоб це сталося зараз.
Ви допускаєте такий сценарій, за якого EASA підтримає польоти лише з одного аеропорту України, тоді як для решти обмеження залишаться?
– Я не можу відповісти на це запитання, оскільки не маю доступу до кейсів безпеки. Буде рішення українського уряду, яка частина повітряного простору відкривається.
Багато хто каже, що першим аеропортом, з якого відновляться польоти, буде Львів, оскільки він знаходиться в Західній Україні, де більш безпечно…
Я не маю всіх складових, для того щоб зробити таке судження. Це питання точно не до ACI EUROPE. Рішення мають приймати компетентні органи в Україні за підтримки EASA.
“Євроконтроль” давав невтішний прогноз. За його оцінками, обмеження польотів з України збережеться до 2030 року. Що ви про це думаєте?
– Важко спрогнозувати, коли в Україні остаточно завершаться бойові дії. Думаю, що, готуючи цей прогноз, “Євроконтроль” спирався на базовий, поточний стан. Проте, на мою думку, це дуже консервативний сценарій, який має гарний потенціал бути скоригованим у бік скорочення строків тільки-но з’явиться впевненість, що або війна закінчиться, або частина повітряного простору відкривається… Думаю, що прогноз “Євроконтролю” відображає ситуацію на сьогоднішній день – статус-кво. Його не можна сприймати як догму, оскільки тільки-но обставини зміняться, він буде змінений.
На щорічній конференції ACI EUROPE/ACI WORLD у червні 2023 року (Барселона) ви казали, що європейські аеропорти наразилися на дві великі проблеми – декарбонізація та необхідність перезавантажити бізнес-модель аеропортів, щоб “побудувати стійкість” та впоратися з економічними й експлуатаційними реаліями європейського авіаринку. З вашої точки зору, чи є ці проблеми актуальними для українських аеропортів у разі відновлення польотів, враховуючи негативний вплив війни на їх здатність залишатися конкурентоспроможними?
– Враховуючи великий негативний вплив війни… Ці питання для українських аеропортів навряд чи на часі, саме зараз. Першочергове завдання для них зараз – залишитися на плаву, зберегти в працездатному стані інфраструктуру, об’єкти, кваліфікований персонал, готовність до швидкого перезапуску послуг. Як тільки українські аеропорти подолають нагальні виклики і зможуть частково або повністю відновити роботу, можна буде переходити до таких питань, як зменшення вуглецевого сліду і зміна моделі. Сьогодні це не може бути пріоритетом в Україні.
Чи могли б ви охарактеризувати вплив війни в Україні на авіаперевезення у Європі та як, у разі відновлення польотів з України, зміниться європейський авіаринок?
– Європейський авіаційний ринок дуже великий, тому вплив війни в Україні на загальні показники трафіку не був таким значним, проте на деякі ринки це мало великий вплив. У 2023 році майже всі європейські аеропорти відновилися до допандемічного рівня 2019 року. Пасажиропотік в 2023 році був всього на 6% нижчим ніж в 2019 році. Проте розрив у показниках в розрізі країн – величезний. Фінляндія має все ще мінус 30% до допандемічного рівня. Вони є хабом між Європою і Азією і покладались на маршрути, що проходять над Сибіром. Проте зараз російський повітряний простір закритий для європейських авіакомпаній і це поставило під загрозу бізнес-модель для Фінляндії. Словаччина також історично мала великий трафік з Росії. Так само й деякі аеропорти Болгарії. Таким чином, бачимо, що за нинішніх умов аеропорти деяких країн, навпаки, отримали потужний додатковий поштовх, а решта втратила трафік.
На початку нашої бесіди ви сказали, що востаннє відвідували Україну вісім років тому і, певно, так само відвідували найбільші аеропорти в Києві. Які найбільші зміни, трансформації, що відбулись відтоді, побачили?
– Основна зміна – аєропорти пустують … Проте я був неймовірно вражений наснагою керівництва і працівників, їх відданістю захисту інфраструктури і підтримці її в належному стані. І це ще один доказ стійкості українців, яка всіх дуже вражає. Обладнання та інфраструктура в обох аеропортах Києва в чудовому стані – термінали неушкоджені й готові до відновлення роботи. Дуже надихає, що всі бачать майбутнє. Я спілкувався з генеральним директором аеропорту “Бориспіль” Олексієм Дубревським саме про плани розвитку аеропорту на майбутнє, модернізацію.
Виходячи з оцінки нинішнього стану аеропортів “Бориспіль” і “Київ”, як швидко вони готові розпочати роботу, якщо буде ухвалено рішення про відновлення польотів?
– Тільки-но дозволить оцінка авіаційної безпеки, аеропорти будуть готові приймати чартерні рейси вже через два-три тижні після прийняття рішення про відновлення польотів. За місяць будуть готові до регулярних рейсів, оскільки потрібно буде вирішити ситуацію з розкладом і плануванням з іншими аеропортами. Проте, аби так тривало й надалі і аеропорти продовжували зберігати таку високу готовність до відновлення польотів, потрібно негайно вирішити питанням з їх фінансуванням.
Які ваші особисті враження від візиту до Києва на другому році після повномасштабного вторгнення?
– Безумовно, я запам’ятаю цю поїздку на все життя. Я дуже щасливий, що здійснив її і маю багато того, чим я поділюсь з нашою командою в Брюсселі, стейкхолдерами, з представниками Європейського парламенту. Велике враження на мене справило те, що в Києві життя триває, як і раніше. Попри сигналу повітряної тривоги люди продовжують жити, працювати, розвиватись. І це найсильніший приклад стійкості всієї країни, сигнал про міць українського духу, який ви посилаєте всьому світові.
